Гроші за період після незаконного звільнення в Німеччині!
Після неефективного звільнення працівника роботодавець у Німеччині повинен продовжувати виплачувати заробітну плату за період після звільнення, ніби працівник продовжував працювати.
Від цього слід відняти дохід, отриманий за цей час (так само більшість соціальних виплат!). Так само в Німеччині з доходом, якого було позбавлено!
Це ризик змушує роботодавців у Німеччині виплачувати вихідну допомогу за незаконне звільнення (хоча в Німеччині вони не зобов’язані це робити!). Я писав про це тут:
https://trudovi-prava-nimechchyna.de/zvilnennia-z-roboty-v-nimechchyni-prostii-ta-vykhidna-dopomoha/
Приклад з практики:
Працівниця була працевлаштована на посаді референта з експорту понад 25 років. 22 жовтня 2018 року роботодавець розірвав трудовий договір без дотримання терміну (fristlose Kündigung). Працівниця подала позов, і суд ухвалив, що трудові відносини припинилися 31 травня 2019 року після закінчення звичайного терміну попередження.
Тепер працівниця почала вимагати оплату простою за період жовтень 2018 – травень 2019.
У заяві під присягою працівниця вказала, що не зареєструвалася як особа, яка шукає роботу. З жовтня 2018 року по травень 2019 року вона працювала загалом 30 годин на тиждень як прибиральниця, а також готувала власну діяльність. Дохід працівниці за цей період склав загалом близько 9 600,00 євро брутто. Заробітна плата у роботодавця за цей період становила б близько 27 200,00 євро брутто.
Працівниця зажадала оплату простою від роботодавця – віднявши від 27 200 євро дохід з інших джерел за цей час – близько 17 600 євро брутто. Роботодавець стверджував, що було достатньо пропозицій роботи, які оплачувалися приблизно так само, як робота в старій компанії, з якої її звільнили.
Апеляційний суд праці в Кельні вирішив, що працівниці належить оплата простою за період жовтень 2019 – травень 2019!
Аргументи суду щодо грошей для працівниці після звільнення:
Працівниця не відмовилася від пошуку роботи в іншому місці. Відмова не випливає з факту, що вона не зареєструвалася як особа, яка шукає роботу. Працівниця працювала 30 годин на тиждень, а отже, не була безробітною.
Оскільки працівниця заснувала підприємницьку діяльність на власний рахунок, не мало значення, що на початку пов’язаної з цим фази запуску генерувалися доходи, нижчі від тих, що були при старому працевлаштуванні. Працівниця не повинна була відкладати плани самозайнятості у зв’язку з оплатою простою, щоб мінімізувати шкоду роботодавцю, спричинену незаконним звільненням – зрештою, це він незаконно звільнив!
З огляду на інші обставини (працівниця віком понад 50 років; звільнення в «нерівному» терміні; відсутність виданої проміжної довідки/Zwischenzeugnis), саме існування відкритих вакансій становило лише невеликий шанс на кращий заробіток під час оплати простою (справа № LAG Köln 6 Sa 209/23).
Варто почитати:
https://trudovi-prava-nimechchyna.de/obov-iazok-poshuku-roboty-pislia-zvilnennia-v-nimechchyni/
Leave a Reply