Захист від звільнень у Німеччині – від початку та в малих фірмах

Захист від звільнень у Німеччині залежить від двох умов – має минути 6 місяців працевлаштування у фірмі, і на підприємстві, де ми працюємо, має бути більше ніж 10 штатних працівників.

Це означає, що в малих фірмах і протягом перших 6 місяців працевлаштування ми не захищені в Німеччині від звільнень.

Від цього правила є винятки:

1. Вагітні жінки та до 8 тижнів після пологів.

У Німеччині вагітних жінок не можна звільняти з роботи – незалежно від розміру фірми та тривалості роботи.

Якщо вагітна жінка працює в Німеччині та отримає звільнення з цієї роботи, тоді вона повинна протягом 3 тижнів після звільнення подати письмовий позов про його скасування. Якщо вагітність буде виявлена лише після закінчення цього терміну, за певних умов можна подати клопотання про пізніше допущення позову.

2. Відпустка по догляду за дитиною (Elternzeit)

З моменту, коли працівник або працівниця подасть у Німеччині заяву на відпустку по догляду за дитиною, а також протягом усього періоду цієї відпустки, роботодавець не може розірвати трудовий договір.

Особливий захист від звільнення починає діяти в Німеччині:

• найраніше за вісім тижнів до початку відпустки по догляду за дитиною, якщо вона припадає до досягнення дитиною трьох років,
• та найраніше за 14 тижнів, якщо відпустка планується після третього дня народження дитини до досягнення нею восьми років.

У виняткових випадках можливо, щоб відповідний орган німецької адміністрації (найчастіше – центр зайнятості або вказана ним установа) надав згоду на розірвання трудового договору.

3. Особи з інвалідністю.

Розірвання трудового договору щодо працівника з підтвердженим значним ступенем інвалідності вимагає в Німеччині попередньої згоди відповідного органу. Розірвання, здійснене без такої згоди, є недійсним у Німеччині.

На момент вручення повідомлення про звільнення мають бути виконані такі умови:

1. Визнання ступеня інвалідності: Необхідний ступінь інвалідності вже підтверджено рішенням відповідного органу або його наявність є очевидною.
2. Сплив терміну 2 тижні без рішення органу на клопотання про згоду на звільнення – за умови, що причиною відсутності рішення не була відсутність співпраці з боку працівника.

Якщо ступінь інвалідності ще не встановлено, достатньо, якщо клопотання про встановлення ступеня інвалідності буде подано до відповідного органу щонайменше за три тижні до вручення повідомлення про звільнення. Не обов’язково, щоб рішення щодо клопотання про встановлення ступеня інвалідності було прийнято в цей термін.

Якщо клопотання про встановлення ступеня інвалідності було подано вчасно і орган встиг прийняти рішення до звільнення, але встановлений ступінь інвалідності не досягає порогу 50% (або в деяких випадках 30%), тоді захист від звільнення все одно надається – якщо лише в апеляційній або судовій процедурі буде встановлено вищий ступінь, який відповідає вимогам для визнання особою з інвалідністю, яка має захист від звільнень.

Слід пам’ятати, що саме по собі подання клопотання про згоду на звільнення та відсутність відповіді недостатні, якщо відсутність відповіді органу спричинена неявкою на обстеження, ненаданням медичної документації або незвільненням лікарів від обов’язку дотримання лікарської таємниці.

4. Члени виробничої ради.

Зазвичай, звичайне розірвання трудового договору є неприпустимим у Німеччині для членів виробничої ради – і це до закінчення року після завершення їхньої каденції. Захист триває також тоді, коли член ради відмовляється від своєї посади до закінчення каденції.

Захист від звичайного розірвання стосується в Німеччині також членів виборчої комісії, кандидатів до виробничої ради та ініціаторів виборів.

Для кандидатів до виробничої ради захист починається в Німеччині з моменту подання дійсної виборчої заяви. Заяву вважають поданою, якщо вона відповідає вимозі відповідної кількості підписів на підтримку.

Також члени виборчої комісії користуються в Німеччині захистом від звичайного розірвання – навіть якщо вони відмовляються від своєї посади до завершення виборів.

Винятки з особливого захисту від звільнення для членів виробничої ради передбачені виключно у випадку повної ліквідації підприємства або відокремленої організаційної одиниці.