Молода пара на лікарняному наприкінці трудового договору в Німеччині…

Молода пара на лікарняному наприкінці трудового договору в Німеччині…

Пані Єва працювала в Німеччині в офісі однієї компанії. Встановленими днями роботи були дні з понеділка по середу.

Трудові відносини припинилися з кінцем дня 15 січня 2023 року внаслідок звільнення, здійсненого компанією 15 грудня 2022 року.

Партнер пані Єви працював у тій самій компанії. Він подав заяву про звільнення листом від 5 грудня 2022 року з набуттям чинності 31 січня 2023 року. Він працював до 7 грудня 2022 року, потім надав кілька лікарняних до 31 грудня 2022 року.

У судовому провадженні, розпочатому партнером пані Єви перед Судом праці в Ганновері, Суд праці відхилив його вимоги щодо лікарняного за період з 8 по 31 грудня 2022 року після допиту лікарів.

Пані Єва також фактично виконувала роботу до 7 грудня 2022 року.

У неділю, 11 грудня 2022 року, пані Єва написала директору компанії о 11:17 через WhatsApp, що „напевно завтра не прийде”, має головний біль та болі в кінцівках і „дійсно сильні” спазми.

Директор тоді заявив, що того ж дня забере з їхньої спільної квартири різні предмети, зокрема службовий автомобіль партнера пані Єви.

Крім того, 12 грудня 2022 року о 12:19 він написав пані Єві, зокрема:

„Я не хочу жодних коментарів, я хочу все забрати.

Я дам вам знати, як нам піде цього тижня, мені потрібна надійність зараз і після свят, дякую.”

Потім пані Єва надала довідку про непрацездатність з 12 грудня 2022 року по 14 грудня 2022 року – видану в тому ж кабінеті, що й у партнера, але іншою лікаркою – на підставі телефонної розмови.

Наступна довідка з 19.12.2022 р. по 21.12.2022 р. була видана тим самим лікарем, що й у партнера пані Єви, на підставі телефонної розмови, а наприкінці довідка з 22.12.2022 р. по 13.01.2023 р., знову видана тим самим лікарем (цього разу особистий візит).

14 грудня 2022 року компанія виставила пані Єві письмовий розрахунок заробітної плати за грудень 2022 року. Зазначена в ньому заробітна плата не була виплачена пані Єві.

Після відхилення пані Євою запропонованої компанією угоди про розірвання трудового договору, пані Єва Листом від 15 грудня 2022 року, врученим у компанії 16 грудня 2022 року, розірвала трудові відносини з набуттям чинності 15 січня 2023 року.

17 грудня 2022 року пані Єва підтвердила директору отримання письмового повідомлення про звільнення і запитала його: „А що з часом до січня? Якщо ви справді не хочете, щоб я більше приходила до офісу, то, будь ласка, підтвердьте це письмово.”

Директор відповів електронним листом того ж дня наступним чином: „Перевірте дату і зв’яжіться зі мною. Тоді ми поговоримо далі. Ми можемо все вирішити до 15 січня 2023 року. 18 днів відпустки зрозумілі…”.

За відпрацьований час з 1 по 7 грудня суд присудив пані Єві заробітну плату.

За період з 12 по 18 грудня суд присудив гроші на підставі простою, оскільки повідомлення директора

„…Я не хочу бачити нікого з вас цього тижня.

означає відмову роботодавця від робочої сили працівника. За такий період роботодавець повинен платити так само, якби пані Єва продовжувала нормально працювати.

Суд Апеляційний суд Ганновера відхилив клопотання пані Єви про лікарняний за період з 19 грудня 2022 року, посилаючись на наступні аргументи:

– У разі відеоконсультації з лікарем, початкове встановлення непрацездатності у осіб, які не знайомі особисто лікарю (або іншому лікарю з того ж кабінету через попереднє лікування) не повинно перевищувати трьох календарних днів.

Більше того, пані Єва навіть не уточнила, які саме симптоми вона описала лікарю телефоном 19 грудня 2022 року. Саме твердження лікаря, що „не покращилося”, є недостатнім. Це стосується, зокрема, того, що перша медична довідка від 12 грудня 2022 року була видана не тільки іншим лікарем, але й без особистої розмови та конкретних візуальних, фізичних чи інших обстежень – тобто виключно на підставі інформації, наданої пані Євою телефоном.

– В рамках третього звільнення/L4 лікар засвідчив, що пані Єва, ймовірно, буде хворіти протягом періоду, що перевищує два тижні, а саме з 22 грудня 2022 року по 13 січня 2023 року. У Німеччині, як правило, лікарняні не можуть бути видані на термін понад 2 тижні. Два тижні вже минули 5 січня 2023 року, рахуючи з 22 грудня 2022 року. Лікар, який видавав документ, перевищив встановлений нормами термін більш ніж наполовину, тобто рівно на 8 днів. Не видається доцільним засвідчення непрацездатності позивачки до 13 січня 2023 року.

– Пані Єва не визначила точних недуг, які вона мала ще 22 грудня 2022 року. Зрештою, вперше вона могла особисто побачитися з лікарем. Пані Єва не визначила, які обстеження провів лікар 22 грудня 2022 року, а також яку методику лікування, які рекомендації чи ліки вона отримала для лікування хвороби, що тривала вже кілька тижнів.

– Пані Єва лише загалом зазначила, що протягом усього періоду страждала на інфекцію шлунково-кишкового тракту. Щодо періоду з 19 по 31 грудня 2022 року, вона не надала жодних конкретних фактів, які б дозволили встановити, що внаслідок цієї хвороби вона не могла виконувати роботу. Вона не пояснила точно, які обмеження для здоров’я все ще існували в період з 19 грудня 2022 року. Той факт, що попередні недуги не покращилися, не є достатнім аргументом. Було б доцільно і можливо, щоб пані Єва пояснила (принаймні простими словами), як саме на неї вплинула так звана інфекція шлунково-кишкового тракту, з її зазвичай досить виразно відчутними наслідками. Пані Єва навіть не згадала про те, які недуги вона все ще відчувала, з якою частотою та інтенсивністю. Вона також не повідомила, чи дав їй лікар якісь рекомендації/або ліки, і якщо так, то які.

Номер справи – LAG Niedersachsen 6 Sa 416/23.