Багато працівників помилково вважають, що в Німеччині роботодавець автоматично зобов’язаний виплатити вихідну допомогу (Abfindung) у разі розірвання трудового договору. Насправді, в Німеччині не існує жодного правового припису чи загального правила, яке б покладало на роботодавця такий обов’язок.
Вихідна допомога може бути вимагана в Німеччині лише за певних – відносно рідкісних – обставин:
- Якщо після подання позову проти звільнення в Німеччині суд визнає, що звільнення було незаконним, але подальше продовження трудових відносин є неприйнятним для працівника (через образливі слова під час процесу, необґрунтовані звинувачення тощо), тоді – на його вимогу – німецький трудовий суд (Arbeitsgericht) зобов’язаний розірвати трудові відносини та присудити йому відповідну вихідну допомогу. Те саме стосується ситуації, коли роботодавець подає клопотання про розірвання трудового договору, за умови наявності обґрунтованих причин, що вказують на те, що подальша співпраця не відповідає інтересам підприємства. Як працівник, так і роботодавець можуть подати таке клопотання не пізніше завершення останнього усного слухання в суді першої чи другої інстанції.
- Коли роботодавець порушує угоду з радою підприємства (Betriebsrat) щодо наслідків масових звільнень.
- Коли право на вихідну допомогу було узгоджено на випадок звільнення з причин реструктуризації – у колективному договорі (Tarifvertrag), соціальному плані (Sozialplan) або безпосередньо в трудовому договорі (Arbeitsvertrag). Крім того, роботодавець у Німеччині може добровільно запропонувати вихідну допомогу при звільненні з причин, що залежать від підприємства, наприклад, щоб уникнути судового процесу.
Окрім цих випадків, вихідна допомога в Німеччині є предметом домовленостей з роботодавцем під час справи про звільнення. Роботодавець запропонує вихідну допомогу за припинення такого трудового договору, якщо він бачить для себе певне фінансове ризик. А фінансовий ризик роботодавця залежить від того, чи і як швидко працівник знайде нову роботу. Це тому, що в Німеччині роботодавець після незаконного звільнення та подання позову повинен продовжувати виплачувати зарплату за цей час, але від цього віднімається дохід, отриманий після звільнення. Працівник, з іншого боку, повинен зареєструватися в цей час як безробітний і реагувати на пропозиції роботи – інакше він не може вимагати від старого роботодавця з Німеччини грошей за час після незаконного звільнення.
Вихідна допомога не підлягає німецьким соціальним внескам (Sozialversicherungsbeiträge). Однак вона підлягає німецькому оподаткуванню в рік її виплати. Отримання великої – порівняно з періодом працевлаштування – вихідної допомоги може також призвести до призупинення права на німецьку допомогу по безробіттю (Arbeitslosengeld I).
Leave a Reply