Неправильне документування відпрацьованого часу – причина для звільнення в Німеччині?

Неправильне документування відпрацьованого часу – причина для звільнення в Німеччині?

Згідно з § 626 абз. 1 Німецького цивільного кодексу (BGB) трудові відносини можуть бути розірвані без дотримання терміну попередження з поважної причини, якщо існують факти, на підставі яких – з урахуванням усіх обставин конкретної справи та після зважування інтересів обох сторін договору – не можна очікувати від сторони, що розриває договір, продовження трудових відносин хоча б до кінця терміну попередження.

При цьому завжди необхідний аналіз, чи з урахуванням конкретних обставин справи та після зважування інтересів обох сторін, можна стороні, що розриває договір, ще – принаймні до кінця (уявного) терміну попередження – раціонально наказувати продовжувати трудові відносини, чи ні.

Умисне порушення працівником обов’язку правильного документування відпрацьованого робочого часу, який важко контролювати роботодавцю, саме по собі може становити в Німеччині поважну причину для надзвичайного розірвання трудових відносин у розумінні § 626 абз. 1 Німецького цивільного кодексу (BGB). Це стосується як умисного зловживання часовим реєстратором, так і свідомого та цілеспрямованого фальсифікування відповідних форм.

При цьому вирішальним є не розгляд справи з точки зору кримінального права, а серйозне порушення довіри, пов’язане з таким порушенням обов’язків.

Роботодавець повинен мати можливість покладатися на правильне документування робочого часу своїх працівників. Якщо він довіряє обов’язок підтвердження відпрацьованого робочого часу самим працівникам, а працівник свідомо та цілеспрямовано заповнює призначені для цього форми неправдиво, це становить у Німеччині серйозне зловживання довірою. Працівник тим самим істотно порушує свій обов’язок лояльності щодо роботодавця.

Більше того: може статися так, що працівник буде змушений заплатити за приватного детектива, який зібрав докази свідомих порушень.

У випадку спостереження, проведеного детективами, яке відбувається виключно в робочий час працівника та в громадському просторі протягом кількох днів, не можна вважати забороненим представлення фактів або використання доказів, отриманих в результаті такого спостереження – навіть якщо таке спостереження було б неприпустимим з точки зору норм про захист персональних даних.

Працівник зобов’язаний відшкодувати роботодавцю необхідні витрати, понесені у зв’язку з наймом детектива, якщо роботодавець – маючи обґрунтовану підозру щодо конкретного порушення – доручив детективу спостереження за працівником, а останній був згодом визнаний винним в умисному порушенні договірних зобов’язань.