Лікарняний з психологічних причин наприкінці трудового договору в Німеччині
У Німеччині працівник має право на продовження виплати заробітної плати від роботодавця у разі хвороби протягом періоду непрацездатності – але не довше шести тижнів.
Згідно з чинними в Німеччині правилами, працівник повинен надати відповідні факти та довести виконання умов, що дають право на лікарняний.
Доказом непрацездатності через хворобу зазвичай є лікарняний лист (ärztliche Arbeitsunfähigkeitsbescheinigung). Правильно оформлений лікарняний лист є законодавчо встановленим і найважливішим доказом наявності непрацездатності, спричиненої хворобою, у Німеччині. Тому спочатку достатньо просто надати лікарняний лист.
Роботодавець, як правило, не знає причин хвороби і обмежений у можливості надати факти, що суперечать непрацездатності. Однак у певних випадках він може оскаржити сам лікарняний лист.
У разі розірвання договору працівником або роботодавцем доказова сила лікарняного листа в Німеччині може бути поставлена під сумнів, якщо працівник захворіє безпосередньо після отримання повідомлення про звільнення, і, враховуючи обставини конкретного випадку, існують підстави для сумнівів щодо наявності непрацездатності. Особливо на це вказує часовий збіг періоду звільнення та тривалості засвідченої непрацездатності. При цьому не має значення, чи було надано одне чи кілька лікарняних листів на період звільнення. Серйозні сумніви щодо засвідченої непрацездатності виникають у Німеччині через те, що працівник, коли стає відомо про припинення трудових відносин, стає непрацездатним і залишається таким до кінця періоду звільнення – після якого швидко одужує.
Доказова сила лікарняного листа вважається поставленою під сумнів у Німеччині, якщо працівник захворіє в той самий день і прийме рішення про подання власної заяви про звільнення. Послідовність цих двох подій, згідно зі словами працівника, об’єктивно неможливо перевірити і юридично несуттєва. Вирішальним є те, що обидві події відбуваються близько в часі, що для об’єктивної третьої сторони, яка не знає деталей, достатньо для виникнення сумнівів щодо наявності непрацездатності.
У такому випадку в Німеччині не залишається нічого іншого, як надати свідчення лікаря щодо непрацездатності. Однак лікар повинен представити, які дослідження він проводив, якими були їхні результати та який діагноз він поставив на цій основі. Крім того, він повинен обґрунтувати, чому саме ця хвороба призвела до непрацездатності.
У таких обставинах може стати проблемою надання відповідних фактів перед судом у разі лікарняних з приводу психологічних або психіатричних проблем.
Якщо лікар заявляє, що він вірить пацієнту вже тоді, коли той описує йому психологічні симптоми, і на цій основі без подальших запитань припускає, що існує непрацездатність, його заява, як правило, недостатня в Німеччині для доведення працівником наявності непрацездатності.
Проблема може виникнути також через те, що лікар належним чином не задокументував розмови з пацієнтом і згодом – через тривалий час – не може достовірно та переконливо відтворити зміст конкретних розмов з цим пацієнтом.
У зв’язку з цією темою слід також пам’ятати, що можливість надання лікарняних, виданих після онлайн-консультацій з лікарем, у Німеччині суттєво обмежена.
Leave a Reply