Скорочення штату з обов’язковою вихідною допомогою в Німеччині.

Скорочення штату з обов’язковою вихідною допомогою в Німеччині.

У Німеччині звільнення з роботи не пов’язане автоматично з вихідною допомогою.

Якщо трудовий суд у Німеччині визнав звільнення недійсним, це не означає, що вихідна допомога належиться автоматично – я писав про це тут:

https://trudovi-prava-nimechchyna.de/zvilnennia-z-roboty-v-nimechchyni-prostii-ta-vykhidna-dopomoha/

Якщо роботодавець розриває трудові відносини в Німеччині з економічних причин/скорочення штату, тоді вихідна допомога належиться автоматично, якщо:

– роботодавець зазначив у повідомленні про звільнення, що звільнення відбувається з причин скорочення штату („aus betrieblichen Gründen“),

– працівник не подасть позову проти звільнення протягом 3 тижнів після отримання письмового повідомлення про звільнення,

– роботодавець зазначив у повідомленні про звільнення, що працівник може вимагати вихідну допомогу („Abfindung“)у разі спливу терміну для подання позову.

Розмір вихідної допомоги тоді в Німеччині становить 0,5 місячної заробітної плати за кожен рік тривалості трудових відносин. Період понад шість місяців при цьому округлюється вгору до повного року.

Німецький роботодавець при цьому не повинен зазначати в повідомленні про звільнення розмір вихідної допомоги – ані щодо її розрахунку (тобто окремих параметрів розрахунку), ані щодо її розміру. Достатньо, щоб роботодавець посилався в повідомленні про звільнення на „законну вихідну допомогу“ („gesetzliche Abfindung“).

Приклад:

Пан Янек працював у фірмі в Німеччині 10 років. Пан Янек отримав повідомлення про звільнення, в якому було чітко написано, що звільнення („Kündigung“) відбувається з економічних причин („aus betrieblichen Gründen“). У повідомленні про звільнення було написано, що пан Янек отримає „законну вихідну допомогу“. За 10 років він тоді отримає вихідну допомогу в розмірі 5 місячних зарплат брутто (10 x 0,5 = 5).

Чи вигідно пану Янеку подавати позов проти звільнення, щоб спробувати отримати більше грошей?

По-перше, слід пам’ятати, що в Німеччині в трудовому праві кожен платить за свого адвоката з власної кишені – незалежно від того, виграє він чи програє (так є від етапу попереджень аж до кінця першої інстанції). Якщо пан Янек заробляв, наприклад, 3.000,00 € брутто – витрати на адвоката можуть тут скласти 2.545,17 € брутто.

Це буде вигідно йому лише тоді, якщо він отримає більше ніж 6 зарплат брутто (тобто більше ніж 5 зарплат брутто з вихідної допомоги за повідомленням про звільнення + 1 зарплата брутто на витрати на адвоката). До того ж, буде необхідно, щоб пан Янек був без роботи понад пів року після спливу терміну звільнення; або на новій роботі заробляв менше, ніж на скороченій посаді.

У осіб з німецьким страхуванням від судових спорів (Rechtsschutz) або тих, хто записаний до профспілок, питання витрат на адвоката відпадає.