Звільнення у зв’язку з перервами в роботі в Німеччині.

Звільнення у зв’язку з перервами в роботі в Німеччині.

Перерви в роботі в Німеччині – це заздалегідь встановлені паузи у виконанні роботи, під час яких працівник не зобов’язаний ні виконувати роботу, ні перебувати в готовності до її виконання. Це повинен бути час, яким працівник може вільно розпоряджатися.

За перерви в роботі роботодавці в Німеччині не повинні платити.

Мета перерви – відпочинок працівника, тому працівник не може бути зобов’язаний під час встановленої законом перерви в роботі виконувати роботу або перебувати в готовності до її виконання.

Роботодавець у Німеччині зобов’язаний дбати про те, щоб працівник робив встановлені законом мінімальні перерви. В іншому випадку йому загрожують високі штрафи.

Якщо зміна в даний день не перевищує 6 годин, тоді працівникам не потрібно надавати перерву.

Якщо зміна триває більше 6 годин і менше 9 годин – тоді мінімальний час для перерв у роботі в Німеччині становить сумарно 30 хвилин. Роботодавець має право розділити цей час на дві перерви по щонайменше 15 хвилин.

Якщо зміна триває понад 9 годин, перерви повинні становити сумарно 45 хвилин.

У Німеччині не можна працювати довше 6 годин без перерви. Після 6 годин повинна бути перерва.

Курці не можуть вимагати додаткових перерв на куріння. Інакше справа, якщо існує відповідне положення в договорі або відповідні правила підприємства. Важливо при цьому пам’ятати про відзначення додаткових перерв на куріння в системі обліку робочого часу. Робити перерви без відповідного обліку може призвести до дисциплінарного звільнення з роботи.

Щодо перерв на відвідування туалету – ці перерви завжди повинні оплачуватися і зараховуються до нормального робочого часу.

Роботодавець не може в Німеччині надавати паузу на початку або в кінці зміни – перерва в роботі повинна бути перервою між виконанням різних завдань під час однієї зміни, а не на її кінець або початок.

Між змінами одного працівника повинно пройти щонайменше 11 годин без роботи.

Суперечливим серед трудових судів у Німеччині є питання, чи коротке переривання 11-годинної перерви між змінами (наприклад, телефонний дзвінок від керівника) призводить до того, що 11 годин без роботи потрібно рахувати знову.

Перерви встановлює в Німеччині роботодавець. Працівник не може самовільно встановлювати перерви в роботі. Невиконання роботи поза перервами може бути кваліфіковано в Німеччині як шахрайство на шкоду роботодавцю і призвести до дисциплінарного звільнення з роботи. Доведення такого шахрайства для роботодавців у Німеччині є складним, тому якщо працівник не отримав раніше можливості висловитися щодо звинувачення, тоді подальше розірвання трудового договору роботодавцем може бути визнане судом недійсним.

При встановленні перерв роботодавець повинен, наскільки це можливо, враховувати важливі для працівників справи.

Роботодавець у Німеччині зобов’язаний надати працівникові в письмовій формі встановлення щодо перерв – зокрема, коли вони мають відбуватися або на яких засадах вони мають встановлюватися.

Роботодавець у Німеччині зобов’язаний записувати не тільки початок і кінець робочого часу, але й те, коли відбувалися перерви та як довго вони тривали.