Також у Німеччині панує свобода слова. Те, що хтось працює в якійсь фірмі, не означає, що працівник не може критикувати свого роботодавця.
Проблема виникає тоді, коли в рамках критики подаються неправдиві або неперевірені відомості. При цьому окремі брехні/перекручення не обов’язково є шкідливими, якщо весь вислів має радше характер висловлення думки, ніж інформування.
Важливо належним чином перевіряти свої відомості перед оприлюдненням – необережні серйозні звинувачення з боку працівника можуть бути в Німеччині джерелом подальших проблем.
Гострі моменти певного висловлювання можуть бути прийнятними, якщо вислів загалом спрямований на предметний обмін думками та поглядами, а не на наклеп.
Межа може бути тонкою, ось приклад:
Працівник працював у закладі для психічно хворих. У таких закладах утримуються, зокрема, особи, які скоїли злочини, але є неосудними, так що їх не можна засудити до ув’язнення.
Працівник такого закладу запропонував підопічним, щоб його колежанці на Різдво подарували власноруч виготовлене ділдо (вібратор). Після цього він отримав негайне звільнення, яке пізніше суд визнав передчасним (спочатку за таке потрібно було зробити працівникові догану, і лише при повторенні подібного порушення можна було звільнити).
Однак після цього працівник написав в інтернеті, що:
– керівництво закладу застосовує мобінг та „босинг“,
– керівництво та інші працівники закладу порушують правила захисту персональних даних пацієнтів (GDPR),
– працівники безпідставно обшукують шафи та столи недієздатних підопічних,
– працівники та підопічні постійно зазнають принизливого ставлення,
– рада підприємства дозволяє керівництву використовувати себе для утисків персоналу,
– компанія загалом не церемониться з працівниками і швидко розправляється („kurzen Prozess mit jemanden machen“),
– підопічні з усіх цих причин почали голодний страйк.
Можливо, такого б не сталося, якби не те, що жодна з цих відомостей не відповідала дійсності, про що працівник добре знав.
Суд встановив, що свобода слова не захищає в Німеччині такого висловлювання, в якому переважає безпідставна критика і яке спрямоване на шкоду роботодавцю. Використання таких загальних слів, як „Мобінг“ і „Босинг“, не дає шансу відреагувати на такі звинувачення – звинувачення не були підкріплені конкретними прикладами. Крім того, використання виразу „mit jemandem kurzen Porzess machen“ (не церемонитися з кимось, дослівно „зробити комусь короткий процес“) асоціюється в такому контексті у більшості людей в Німеччині з періодом нацизму, коли засуджували на основі коротких псевдопроцесів, а недієздатних осіб вбивали за їхню недієздатність.
У зв’язку з цим друге негайне звільнення – видане за публікацію наклепницької статті з неправдивими відомостями – суд визнав дійсним (справа № LAG Thüringen, 4 Sa 269/23).
Якби працівник надав якісь відносно конкретні приклади порушення права з боку роботодавця та якісь пов’язані з цим вимоги, тоді могло б бути інакше. Натомість, з статті було видно, що вона була написана з наміром очорнити роботодавця за попереднє, перше негайне звільнення.
Рекомендую в цій темі статті:
та
Заохочуємо ознайомитися також з іншими статтями, опублікованими в блозі адвоката Артура Шульца. Знання трудового права в Німеччині може бути надзвичайно корисним для осіб, які працюють у Німеччині. Якщо вам потрібна індивідуальна юридична порада, запрошуємо на індивідуальні консультації.
Leave a Reply