Фінансові проблеми компанії як причина для негайного звільнення в Німеччині?
Негайне звільнення в Німеччині є винятком. Зазвичай сторони трудового договору, бажаючи розірвати договір, повинні дотримуватися термінів звільнення. Це зроблено для того, щоб кожна зі сторін договору мала час підготуватися до припинення співпраці. Працівник протягом терміну звільнення, залежно від тривалості трудового договору, може тим часом почати шукати нову роботу. Роботодавець протягом терміну звільнення має шанс знайти нового працівника, щоб посада не залишилася вакантною після його відходу.
Негайне звільнення є винятком з цього правила – воно застосовується у випадках дуже серйозних порушень обов’язків, коли від іншої сторони договору не можна очікувати очікування до закінчення терміну звільнення. Прикладом є злочини, жертвою яких є роботодавець. Коли працівник хоче негайно розірвати договір, це може бути можливим, коли роботодавець вчиняє злочини на шкоду працівника.
Часто негайне звільнення можливе лише після попереднього попередження та повторення порушення договору всупереч погрозі звільнення, зазначеної в попередженні.
Фінансові проблеми роботодавця не є виною працівника. У Німеччині вважається, що працівник залежить від регулярної виплати заробітної плати – відповідно до раніше встановленої заробітної плати він може планувати свої особисті витрати. Зазвичай він має постійну або подібну заробітну плату, яка не залежить від успіху компанії. Навіть у разі виплати бонусів або премій, залежних від результатів, у Німеччині заборонені договори, за якими понад 25% регулярного доходу залежить від змінних і невизначених факторів.
Якщо працівник лише обмежено користується прибутками компанії в Німеччині, то ця компанія не може звільнити його негайно через фінансові проблеми. У Німеччині вважається, що фінансовий ризик роботодавця є, по суті, його проблемою.
Якщо роботодавець вирішує звільнити частину персоналу через фінансові проблеми, то в Німеччині існують суворі правила для такого випадку. Перш за все, він не може звільняти своїх працівників з цієї причини негайно. Навіть оголошення про банкрутство не дає німецькому роботодавцю або керуючому банкрутством права на негайне звільнення! Якщо роботодавець у зв’язку з цим не може виплатити гроші за звичайний термін звільнення – який може становити місяць або більше – тоді існує можливість перейняття трьох останніх виплат німецьким центром зайнятості.
Звільнення через фінансові труднощі повинно дотримуватися терміну звільнення. Крім того, якщо роботодавець не закриває весь заклад, а звільняє частину працівників, він повинен керуватися відповідними критеріями. З одного боку, німецький роботодавець має право зберегти тих працівників, які є винятково важливими для його виробничих процесів. З іншого боку, при виборі працівників для звільнення він повинен враховувати вік, аліментні зобов’язання чи стаж роботи працівників. Тут німецькі роботодавці часто роблять помилки, що призводить до недійсності звільнення. Те саме стосується випадків, коли роботодавець не перевіряє в Німеччині можливості працевлаштування працівника, передбаченого до звільнення, на іншому місці в закладі або – у разі закриття всього закладу.
Чому ж тоді в Німеччині трапляються негайні звільнення з причин фінансових проблем компаній? Роботодавці таким чином пробують своє щастя. Якщо після отримання такого письмового звільнення з Німеччини працівник не подасть позов про визнання звільнення недійсним до німецького суду з трудових питань протягом 3 тижнів, тоді таке звільнення, хоч і незаконне, стає остаточним. І вже нічого з цим не зробиш. Значна частина працівників не реагує на такі звільнення, тому статистично такі спроби негайних звільнень з причин скорочення штату роботодавцям просто вигідні.

Leave a Reply