Відмова від виконання завдань як підстава для звільнення в Німеччині?
Наполеглива відмова працівника виконувати роботу, що відповідає трудовому договору, може бути достатньою підставою для обґрунтування звільнення в Німеччині.
Недостатньо, щоб працівник ігнорував вказівку керівника; наполеглива відмова від роботи вимагає інтенсивного протесту з боку працівника. Це відбувається тоді, коли чітко видно, що працівник не бажає дотримуватися допустимих вказівок роботодавця.
Достатньо, якщо в окремому випадку, після багаторазового попередження, працівник відмовляється виконати робоче завдання. Якщо в такій ситуації працівник після одного або кількох попереджень продовжує відмовлятися виконувати обґрунтовану вказівку роботодавця, це вважається відповідним чином інтенсивною та тривалою відмовою від роботи.
Підставою для розірвання договору може бути вже сама серйозна заява про наполегливу відмову від роботи в майбутньому, навіть якщо в минулому не було порушення обов’язку виконувати роботу. Заява працівника може слугувати достатньою підставою для припущення майбутніх порушень виробничих процесів.
Обов’язок виконувати роботу залежить від об’єктивного правового стану. Важливо при цьому, чи міг роботодавець вимагати виконання конкретного завдання. Незаконні розпорядження роботодавця не є обов’язковими, і працівник має право відмовитися їх виконувати.
Згідно з німецьким законодавством, роботодавець може детально визначати зміст, місце та час виконання роботи, якщо ці умови не встановлені трудовим договором або законодавчими нормами. При цьому він повинен враховувати обґрунтовані інтереси працівника. Роботодавець не може в Німеччині наказувати виконувати роботи нижче посади, визначеної в договорі. Він також не може вимагати роботи у разі порушення правил охорони праці, якщо це призводить до загрози життю чи здоров’ю працівника. Аналогічно, роботодавець не може в Німеччині вимагати виконання роботи поза встановленим законом робочим часом. Будь-які розпорядження роботодавця, пов’язані з порушенням законодавства, є в Німеччині недійсними, і їх не потрібно виконувати. Вимога роботи в понаднормовий час, що конфліктує, наприклад, з сімейними обов’язками, такими як забирання дітей з дитячого садка, дошкільного закладу або школи, є в Німеччині незаконною. Аналогічно може бути, якщо в договорі немає положень про можливість наказувати понаднормову роботу, а роботодавець її вимагає, і при цьому не йдеться про екзистенційні інтереси роботодавця. Німецький роботодавець повинен приймати можливу коротку обов’язкову військову службу за кордоном – тобто, наприклад, у Польщі – і не може вимагати від працівника роботи в цей час.
У разі невиплати роботодавцем грошей, в Німеччині вважається, що працівник найпізніше після другої повністю невиплаченої місячної зарплати має право відмовитися від подальшого виконання роботи. Нижче цього рівня право на відмову від подальшого виконання роботи залежить в Німеччині від конкретних обставин.
Якщо працівник відмовляється виконувати роботу в Німеччині, будучи переконаним, що діє відповідно до закону, то, як правило, він сам несе ризик того, що його тлумачення закону виявиться помилковим. Якщо працівник помиляється в Німеччині щодо обґрунтованості своєї відмови від роботи, це виправдано лише тоді, коли після ретельного вивчення та оцінки правового стану він міг дійти висновку, що не зобов’язаний працювати. Працівник повинен, якщо хоче посилатися на ненавмисну правову помилку, довести, що він особливо ретельно ознайомився з правовим станом, що стосується обґрунтованості займаної ним правової позиції, і недостатньо, щоб він стверджував, що вважав себе уповноваженим відмовитися від роботи, яка від нього вимагається. Працівник не діє без вини також тоді, коли він покладається на помилкову, коротку інформацію від профспілки.
У разі, коли ми не згодні з розпорядженнями роботодавця в Німеччині, їх можна оскаржити в суді з трудових спорів у Німеччині. Коли йдеться про розпорядження, що мають довготривалі наслідки або такі, що можуть повторюватися, це для працівників, безумовно, найбезпечніший шлях захисту своїх прав.
Leave a Reply