Допомога з тимчасового скорочення робочого часу в Німеччині (станом на 01.04.2021)

Німецька економіка змогла пережити пік пандемії Covid-19 значною мірою завдяки коштам з так званої Kurzarbeit, яка охопила в Німеччині у 2020 році 15 мільйонів працівників.

Розмір зарплати під час Kurzarbeit

Kurzarbeit регулюється німецьким Соціальним кодексом – Книгою третьою (Sozialgesetzbuch III). Такий вид звільнення від роботи передбачений для непередбачених подій, таких як, наприклад, спалах пандемії. Працівники отримують у цей час 60% або 67% від регулярного чистого доходу без урахування добових (вища ставка діє для осіб, які мають дітей, незалежно від їхнього віку), з 4-го місяця 70/77% і з 7-го місяця 80/87% – залежно від того, наскільки буде скорочено зайнятість і, відповідно, доходи працівників певного підприємства. Найчастіше відбувається так звана Kurzarbeit Null, тобто скорочення зайнятості на 100% (наприклад, у сфері громадського харчування, готельного бізнесу, туризму).

Скорочення відпустки

Відповідно до тривалості Kurzarbeit Null скорочується право на відпустку в поточному календарному році. Якщо, отже, Kurzarbeit Null триватиме чотири місяці, то право на відпустку скорочується на 4/12, тобто просто на 1/3 в поточному році. Це підтвердив Апеляційний трудовий суд у Дюссельдорфі (справа № 6 Sa 824/20).

Запис у трудовому договорі

Роботодавець у Німеччині без відповідного запису в трудовому договорі не має права запроваджувати Kurzarbeit одностороннім рішенням. Такий запис, згідно з рішенням суду з трудових спорів у Франкфурті-на-Одері (справа № 1 Ca 1076/20), повинен містити узгодження про термін, що передує Kurzarbeit, аби працівник міг налаштуватися та підготуватися до скорочення доходу. Відсутність такого запису призводить до недійсності запровадження Kurzarbeit та обов’язку виплатити різницю в зарплаті до 100% регулярного доходу.

Відсутність запису в договорі може бути «обійдена» роботодавцями в Німеччині, якщо працівник висловить згоду на запровадження Kurzarbeit. Саме мовчання працівника у відповідь на запровадження Kurzarbeit роботодавцем не є – принаймні у випадку запровадження Kurzarbeit Null – однозначним вираженням згоди, на чому наголосив у своєму рішенні від листопада 2020 року суд з трудових спорів у Зігбурзі (справа № 4 Ca 1240/20). Також і тут працівник міг вимагати виплати різниці в зарплаті до 100% регулярної зарплати (звісно, без добових).


Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *