Записи про заробітну плату в німецькому трудовому договорі.

Записи про заробітну плату в німецькому трудовому договорі.

Німецькі роботодавці зобов’язані надавати інформацію в письмовій формі щодо розміру заробітної плати в Німеччині.

Якщо немає письмових або текстових домовленостей, то усні домовленості в Німеччині є обов’язковими – але їх може бути важко довести. Однак, якщо подальший розрахунок заробітної плати надає докази щодо конкретних усних домовленостей, на які посилається працівник, тоді роботодавець повинен довести, що домовленості були іншими.

Усі, хто працює за трудовим договором у Німеччині, можуть вимагати законодавчу мінімальну заробітну плату. У 2026 році вона становитиме 13,90 євро брутто на годину і належить лише за відпрацьований час. Але також лікарняні, гроші за час оплачуваної відпустки або за простій після недійсного звільнення будуть розраховуватися в Німеччині щонайменше на основі законодавчої мінімальної заробітної плати.

Якщо немає текстових домовленостей щодо розміру заробітної плати, а в даній галузі в конкретному регіоні Німеччини зазвичай заробляють понад мінімальну заробітну плату, тоді німецький трудовий суд прийме саме таку основу заробітної плати.

Популярними серед поляків, які працюють у Німеччині, є спроби встановлення заробітної плати нетто, тобто того, що отримають «на руки». Посилатися на усні домовленості тут може бути важко, якщо тільки щомісяця не отримується точно однакова сума на руки, і це видно з місячних розрахунків. Німецькі трудові суди вважають, що встановлення розміру заробітної плати за тим, що отримується на руки, є винятком і повинно мати чітку домовленість про те, що німецький роботодавець зобов’язався до такої конкретної виплати нетто. Це пов’язано з тим, що роботодавець не може, не маючи всіх даних, необхідних для розрахунку заробітної плати – таких як податковий клас або наявність дітей – визначити, скільки податків і внесків він повинен буде сплатити за працівника. Якщо, незважаючи на це, такий роботодавець чітко встановив розмір заробітної плати на руки, тоді, найімовірніше, йому доведеться сплачувати за працівника подвійні внески (200 %!!!).

Кожен працівник повинен сплачувати в Німеччині податки та внески на страхування, такі як медичне страхування, страхування по догляду або пенсійне страхування. Звідси, зокрема, випливає обов’язок вручати працівникам точні місячні розрахунки, на яких видно, скільки нараховано заробітної плати брутто, скільки було нараховано добових і які податки та внески з цього були сплачені. Це важливе джерело інформації, оскільки там повинні бути записані також такі дані, як початок працевлаштування, кількість днів оплачуваної відпустки, що залишилися, кількість годин на рахунку робочого часу тощо.

Найпопулярнішим у Німеччині є встановлення погодинної заробітної плати або місячної заробітної плати. У випадку місячної заробітної плати виникає питання, як розраховувати гроші, належні за понаднормову роботу. Робиться це наступним чином:

Заробітна плата 3 000,00 євро брутто, робочий час 40 годин на тиждень – множимо заробітну плату на 3 місяці, а робочий час на 13 тижнів. Це пов’язано з тим, що в німецькому трудовому праві вважається, що 13 тижнів відповідають 3 місяцям. Потім ділимо заробітну плату за 3 місяці на робочий час за 13 тижнів – результат дає нам ставку за годину. У нашому прикладі це буде 9 000,00 євро : 520 годин = 17,30 євро брутто за годину роботи.

Доплати за понаднормову роботу належать у Німеччині лише тоді, якщо є конкретні домовленості в договорі або в чинному колективному договорі між профспілками та роботодавцями.

Щодо понаднормової роботи слід пам’ятати, що важлива документація не тільки часу, але й можливих розпоряджень керівників, через які виникла потреба працювати понаднормово.

Доплати за нічну роботу належать у Німеччині всім, за умови, що робота виконується регулярно в години між 23:00 та 6:00 ранку.

Популярним у таких галузях, як оренда працівників у Німеччині, є ведення обліку робочого часу (Arbeitszeitkonto). Але й поза цією галуззю трапляються численні випадки, коли роботодавці намагаються посилатися на облік робочого часу. Облік робочого часу означає в Німеччині, що понаднормові години записуються на рахунок робочого часу і потім виплачуються в періоди, коли немає роботи. Якщо на рахунку робочого часу немає накопичених працівником понаднормових годин, а трапляються періоди без роботи, тоді роботодавець продовжує виплату регулярної заробітної плати, але через це на рахунку робочого часу виникають від’ємні години, які потім доведеться відпрацювати понаднормовою роботою… Це невигідно для працівника, оскільки без ведення обліку робочого часу роботодавець мусив би виплачувати винагороду за понаднормову роботу на поточній основі, а за період без роботи і так мусив би платити регулярну заробітну плату – ризик відсутності роботи є ризиком роботодавця. Якщо вже роботодавець посилається на облік робочого часу, тоді повинні бути встановлені верхні межі понаднормових годин та від’ємних годин, що накопичуються на рахунку. Без цього домовленість про ведення обліку робочого часу в Німеччині є недійсною.

Усі складові заробітної плати понад законодавчу мінімальну заробітну плату можуть втрачатися в Німеччині через 3 місяці з моменту настання терміну виплати заробітної плати – через короткі терміни втрати вимог, узгоджені в договорі (Ausschlussfristen/Verfallsfristen). Якщо нам бракує якихось грошей за, наприклад, березень, і вони повинні бути виплачені 15 квітня, тоді у нас є 3 місяці, щоб повідомити про це роботодавця – тобто до 15 липня. Інакше вони втратяться, якщо тільки немає помилки в домовленостях про короткі терміни втрати вимог. Це не стосується мінімальної заробітної плати за відпрацьований час та лікарняних у розмірі мінімальної заробітної плати або грошей за період після недбалого звільнення в розмірі мінімальної заробітної плати.