Netflix під час роботи – 15 000,00 € за період простою після неправомірного звільнення з роботи в Німеччині
Апеляційний трудовий суд у Майнці ухвалив, що звільненій працівниці належало 15 000,00 € за період після неправомірного дисциплінарного звільнення за перегляд Netflix під час роботи (справа № LAG Rheinland-Pfalz 8 Sa 48/23).
Працівниця працювала віддалено/з дому. Під час роботи на її комп’ютері транслювався серіал з Netflix та музичні кліпи з Youtube.
Роботодавець дізнався про це і негайно розірвав трудовий договір – через зловживання робочим часом.
Суд встановив, що підстав для негайного звільнення не було – оскільки роботодавець не довів належним чином, що працівниця надала неправдиві відомості щодо робочого часу, щоб отримати заробітну плату за виконану роботу.
Працівниця стверджувала, що таким чином знімала психологічний стрес, спричинений самотністю в домашньому офісі та пов’язаний з карантином, слухаючи саундтрек серіалу. Це не вплинуло на її продуктивність роботи, оскільки їй не потрібно було постійно працювати онлайн. Те саме стосувалося прослуховування подкастів або музичних кліпів. Такі аргументи працівниці з самого початку не здавалися неправдивими чи вигаданими. Загальновідомим явищем є те, що деякі люди залишають увімкненою музику, радіо, телевізор тощо на фоні під час роботи, не відволікаючись від неї, чи то для того, щоб не почуватися самотнім, працювати в приємнішій атмосфері, мати фоновий шум або з інших причин.
Разом із позовом про неправомірне звільнення працівниця також вимагала відшкодування за відсутність роботи в розмірі 15 000 євро.
Роботодавець у Німеччині зобов’язаний виплатити працівнику за період після неправомірного звільнення з роботи.
Від цієї суми віднімається дохід від нової роботи, навіть якщо вона не була прийнята – але могла бути прийнята!
Саме роботодавець у Німеччині повинен довести, що працівник відмовився від прийняття нової роботи під час періоду свого безробіття.
Достатнім є навмисне ігнорування відомої працівнику можливості працевлаштування.
Німецький роботодавець, однак, не вказав жодної конкретної посади, на яку працівниця могла б успішно подати заявку. Загальні посилання роботодавця на вік та кваліфікацію працівниці, у поєднанні з аргументом, що вона могла легко знайти нову роботу, не були достатніми – тим більше, що навіть певна кількість вакансій не обов’язково означала б, що заявки на роботу в цих місцях були б розглянуті позитивно.
Роботодавець мав би представити докази того, що працівниця не тільки отримала б певну роботу в Німеччині, якби звернулася до бюро працевлаштування – але й отримала б заробітну плату, щонайменше, рівну її заробітній платі у відповідача.
Багато апеляційних судів у Німеччині вважають, що працівнику достатньо звернутися до місцевого центру зайнятості (якщо проживає в Польщі – до польського центру зайнятості), щоб виконати свої обов’язки після неправомірного звільнення.
Інші статті на цю тему:
https://trudovi-prava-nimechchyna.de/zvilnennia-z-roboty-v-nimechchyni-prostii-ta-vykhidna-dopomoha/
https://trudovi-prava-nimechchyna.de/zvilnennia-vykhidna-dopomoha-ta-kompensatsii/
Якщо під час читання цієї статті у Вас виникли сумніви щодо обґрунтованості Вашого звільнення з роботи в Німеччині або Ваші сумніви стосуються інших питань, пов’язаних з німецьким трудовим правом, зверніться до адвоката Артура Шульца та скористайтеся професійною юридичною консультацією.
Leave a Reply