Як розірвати трудовий договір у Німеччині.

Перше, про що слід пам’ятати, це те, що згідно з німецьким законодавством, заява про звільнення має бути подана в паперовій формі з оригінальним підписом працівника. Таким чином, заява про звільнення, надіслана в сканованому або фотографованому вигляді роботодавцю електронною поштою або через WhatsApp, не припиняє трудовий договір у Німеччині.

Наступне питання – терміни звільнення. У випробувальний період, згідно з німецьким законодавством, вони найчастіше становлять 2 тижні з моменту отримання заяви про звільнення в письмовій формі. Випробувальний термін у Німеччині становить максимум 6 місяців. Чи потрібно дотримуватися 2-тижневого терміну звільнення або довшого, залежатиме від того, коли заява про звільнення в письмовій формі надійде до адресата. Заява про звільнення, надіслана до закінчення випробувального терміну, яка надійде після закінчення випробувального терміну, повинна дотримуватися звичайного терміну звільнення, а не типових для випробувального терміну 2 тижнів.

Після випробувального терміну заява про звільнення припиняє трудовий договір згідно з німецьким законодавством через 4 тижні до 15-го або до кінця календарного місяця. Приклад: заява про звільнення надходить після випробувального терміну 5 березня – 4 тижні, відраховані з 5 березня, закінчуються 2 квітня. Але оскільки вона повинна закінчуватися з дотриманням цих 4 тижнів до 15-го або до кінця календарного місяця, заява про звільнення після випробувального терміну, подана роботодавцю 5 березня, припиняє договір з 15 квітня.

Ще один приклад: 4 тижні від заяви про звільнення, поданої після випробувального терміну 19 березня, минають 16 квітня. Але оскільки вона повинна закінчуватися з дотриманням цих 4 тижнів до 15-го або до кінця календарного місяця, заява про звільнення після випробувального терміну, подана роботодавцю 19 березня, припиняє договір з 30 квітня.

Заява про звільнення, кинута до скриньки роботодавця ввечері, розглядається в Німеччині так, ніби вона надійшла наступного робочого дня. Заява про звільнення, кинута до скриньки роботодавця в суботу або неділю, розглядається в Німеччині так, ніби вона надійшла в понеділок.

Після закінчення 2 років від початку дії договору термін звільнення в Німеччині становить 1 місяць до кінця календарного місяця. Місяць від 5 березня минає з 05 квітня. Але оскільки він повинен закінчуватися з дотриманням місяця до кінця місяця, заява про звільнення після випробувального терміну, подана роботодавцю 19 березня, припиняє договір з 30 квітня.

Працівник також може в Німеччині розірвати договір негайно. Він повинен мати для цього відповідну вагому причину, часто він повинен спочатку попередити роботодавця, і лише після повторного порушення або відсутності реакції на постійне або повторюване порушення своїх прав він може розірвати договір негайно. У дуже серйозних випадках можливе негайне розірвання договору працівником без попереднього попередження.

Що станеться в Німеччині, якщо не дотримуватися цих правил? З юридичної точки зору найбільшим ризиком є ​​штраф, який утримується з належних працівникові грошей. Щоб це було можливо, у трудовому договорі має бути відповідне положення про штраф. Відсутність такого положення або помилки в його змісті закривають роботодавцям шлях до утримання штрафу.

Багато працівників подають у Німеччині заяву про звільнення і одночасно або незабаром після цього надають лікарняний. Якщо такий лікарняний закінчується разом із терміном звільнення або близько до кінця терміну звільнення, тоді роботодавець може відмовити у виплаті лікарняного на підставі такого лікарняного. Якщо працівник хоче подати до суду на роботодавця щодо грошей за період такого лікарняного, тоді він повинен надати як свідка лікаря, який повинен буде описати проведені обстеження, їх результати та обґрунтувати поставлений на цій основі діагноз. Відсутність відповідної медичної документації може закрити цей шлях. Якщо ці ж лікарняні були одночасно надіслані до німецької каси медичного страхування, тоді можна спробувати вимагати лікарняні з німецької каси медичного страхування за цей період за лікарняним. Якщо каса медичного страхування не матиме заперечень, тоді вона виплатить за цей період 70% регулярної заробітної плати брутто.

Самого подання заяви на відпустку на період звільнення недостатньо, щоб можна було вимагати гроші за таку відпустку. На таку відпустку завжди повинен погодитися роботодавець. Якщо він не погодиться, тоді єдиним шляхом є подання заяви до суду з трудових питань про встановлення відпустки.

Альтернативою є припинення трудового договору за угодою сторін (Aufhebungsvertrag). Важливо при цьому перевірити всі положення такої угоди. Роботодавці охоче додають до таких угод положення, згідно з якими підтверджується отримання всіх належних коштів від роботодавця. Подібною пасткою може бути положення про належні ще суми – які можуть не збігатися з правовим станом на шкоду працівникові. Також тут нерідко роботодавці роблять помилки в Німеччині, так що подібні положення через це є недійсними.

У всіх осіб, які отримують зарплату наприкінці місяця або на початку наступного, опцією може бути подання заяви про негайне звільнення відразу після отримання грошей. Навіть якщо німецький роботодавець захоче накласти штраф, то йому не буде з чого його утримати.

Наостанок варто пам’ятати про компенсацію за невикористану відпустку. Якщо трудовий договір закінчується в поточному календарному році після закінчення понад 6 календарних місяців у поточному році, тоді можна вимагати в Німеччині еквівалент за відпустку за весь календарний рік! У деяких випадках може бути ще компенсація за відпустку, невикористану в попередні роки. Слід при цьому пам’ятати, що право на таку компенсацію може закінчуватися в Німеччині через 2-3 місяці від дати закінчення договору, якщо до цього часу не вимагати від роботодавця виплати. Іноді після такого безрезультатного звернення протягом наступних 2-3 місяців потрібно подати позов про цю компенсацію за невикористану відпустку, щоб її не втратити після закінчення цього часу.