Облік робочого часу в Німеччині

Облік робочого часу в Німеччині

Багато трудових договорів у Німеччині містять положення про облік робочого часу (Arbeitszeitkonto). Що означає облік робочого часу в Німеччині?

У німецькому трудовому договорі може бути зазначено регулярний тижневий робочий час – наприклад, 30 годин на тиждень. А що, якщо ми працюємо більше чи менше? Якщо ми працюємо менше, потрібно дивитися на причину – якщо роботодавець наказав залишитися вдома, бо не було роботи, тоді ми все одно маємо право на зарплату, ніби ми працювали нормально. Якщо ми працюємо більше, тоді за понаднормову роботу зазвичай належить оплата.

Інакше, якщо в німецькому трудовому договорі є положення про облік робочого часу. За час без роботи ми продовжуватимемо отримувати регулярну зарплату, але цей час доведеться відпрацювати пізніше у формі понаднормової роботи. А за понаднормову роботу пізніше отримаємо вільний час або просто гроші.

Існують межі – має бути встановлена ​​максимальна та мінімальна кількість годин на обліку робочого часу. Додатні години – тобто на практиці понаднормові – не можуть перевищувати 160 до 200 годин. Мінусові години (гроші за час, коли роботи було менше, ніж за договором), зазвичай встановлюються на рівні 20 до 30 мінусових годин.

Облік робочого часу в Німеччині зазвичай підсумовується наприкінці року або після закінчення трудового договору.

Роботодавець у Німеччині не має автоматичного обов’язку повідомляти працівника про стан обліку робочого часу, але найчастіше це відбувається під час щомісячного розрахунку (Lohnabrechnung). Тому важливо зберігати такі документи. Якщо роботодавець пізніше у спорі стверджуватиме, що на обліку робочого часу було менше годин, ніж зазначено в місячному розрахунку, він повинен буде добре це обґрунтувати.

Якщо кількість годин на обліку робочого часу в Німеччині не збігається, тоді краще якомога швидше роз’яснити сумніви. Чому? Тому що облік підсумовується наприкінці року. А якщо ми стверджуватимемо, що нам належить 20 додаткових годин на обліку робочого часу, тоді ми повинні показати, як ці години накопичилися. А це може означати, що нам доведеться пред’явити наш робочий час за весь рік – якщо ми його взагалі записували.

Положення про облік робочого часу в Німеччині не означає автоматично, що роботодавець може довільно наказувати нам працювати. Він все ще повинен враховувати максимальний законодавчий час роботи та обґрунтовані інтереси працівника.

Якщо роботодавець надаватиме нам у Німеччині вільний час за додатні години, він не зобов’язаний враховувати обґрунтовані вимоги працівника – на відміну від випадків встановлення відпустки.

Право на виплату додатних годин може виникнути в Німеччині через 3 місяці з моменту настання терміну платежу – якщо ми хочемо виплати додатних годин після закінчення договору, краще відраховувати цей термін з дня закінчення договору. У деяких галузях у Німеччині цей термін може становити 2 місяці.

Під час вихідних днів замість додатних годин на обліку робочого часу можна захворіти – але тоді це не впливає на зменшення додатних годин у Німеччині. Ми їх втрачаємо, тобто це відрізняється від відпустки, під час якої ми хворіємо.