Німецький роботодавець не надає нам роботи – що з зарплатою?

Німецький роботодавець не призначає нас до роботи – що з зарплатою?

Про те, коли і де ми маємо почати роботу наступного дня або наступного тижня, ми дізнаємося в Німеччині найчастіше двома способами

– або в договорі чи на початку працевлаштування роботодавець визначає, о котрій годині і де ми починаємо щоденну роботу,

– або перед початком кожного робочого тижня отримуєш повідомлення про те, коли і де будеш працювати.

Гаразд, але що відбувається, якщо в другому випадку, тобто у випадку призначення змін і завдань щотижня, роботодавець до нас не пише?

Згідно з німецьким законодавством, роботодавець потрапляє в стан прострочення прийняття виконання роботи з боку працівника, якщо в існуючих трудових відносинах не приймає запропонованого працівником виконання роботи. З цього моменту він зобов’язаний продовжувати виплату заробітної плати, незалежно від факту, що працівник не виконує роботу. На лікарняному лише протягом 6 тижнів.

У безспірних існуючих трудових відносинах працівник повинен фактично запропонувати свою роботу, тобто піти на роботу – навіть якщо він розраховує на те, що його відправлять додому.

Усне пропонування роботи працівником у розмові, наприклад, телефоном, є достатнім лише тоді, коли роботодавець раніше заявив, що не прийме виконання роботи. Таку заяву роботодавця доведеться доводити в німецькому суді з трудових питань, тому або ми повинні мати на це свідків, або мати таку заяву роботодавця в текстовій формі. Запис або прослуховування розмови без згоди співрозмовників у Німеччині переважно є незаконним.

Лише у випадку недійсного звільнення з трудового договору з боку роботодавця, німецькі суди з трудових питань вважають, що фактичне або принаймні усне пропонування роботи працівником не є необхідним для того, щоб мати можливість вимагати гроші за час після звільнення.

Крім того, фактичне пропонування роботи може винятково не бути необхідним, якщо очевидно, що роботодавець вперто відмовляється приймати виконання роботи працівником. Таке вперте відмовляння з боку роботодавця ми повинні бути в змозі довести, що у випадку розмов сам на сам практично неможливо. Після такої розмови можна завжди написати співрозмовнику повідомлення з проханням підтвердити те, що було обговорено. Якщо керівник або роботодавець підтверджує зміст розмови таким чином, тоді ми маємо доказ!

Який з цього висновок? Якщо ми працюємо в Німеччині на таких умовах, що щонеділі отримуємо повідомлення від роботодавця про те, коли і де будемо працювати наступного тижня, а роботодавець не зв’язується і нічого не пише, тоді цього недостатньо для того, щоб вимагати виплати за простій. Саме очікування повідомлення в таких випадках не вистачає, потрібно активно звернутися до роботодавця щодо призначення роботи. Хоча це може здатися дивним, наразі німецький Федеральний Суд Праці вимагає у випадках мовчання з боку роботодавця піти на роботу і запропонувати свою робочу силу на місці. Лише після відправлення додому можна вимагати за такий час виплати за подібний простій.