Європейський Суд вирішив, що не можна в кожному випадку ставити лікування за кордоном у межах Європейського Союзу в залежність від попередньої згоди відповідних інституцій держави, в якій проживає пацієнт.
У громадянина Угорщини було діагностовано глаукому, тобто хворобу, розвиток якої загрожує втратою зору в даному оці. Лікування в різних медичних центрах не дало результату, поле зору зменшувалося все більше, а тиск всередині ока зростав. У вересні 2016 року згаданий громадянин Угорщини зв’язався з лікарем з Німеччини, 16 жовтня 2016 року отримав термін на наступний день. В рамках обстеження, призначеного того дня, виявилося, що необхідна була операція на оці, яка була виконана 18 жовтня 2016 року. Запит пацієнта про відшкодування витрат на операцію був відхилений відповідною угорською касою хворих.
Лікування за кордоном у межах Європейського Союзу можливе у трьох випадках:
- якщо необхідність лікування виникає несподівано під час перебування за кордоном;
- другий варіант – це звернення за лікуванням за попереднім дозволом каси хворих за місцем проживання;
- і третя можливість – якщо стан здоров’я не дозволяє отримати дозвіл на планове лікування за кордоном вчасно.
Угорські норми передбачали, що лікування за кордоном можливе лише за попередньою згодою відповідних угорських інституцій. Ця норма була визнана Європейським Судом недійсною, оскільки вона не передбачала винятків у ситуації, коли стан здоров’я не дозволяє чекати на попередній дозвіл.
Відшкодування витрат у цій констеляції можливе лише до розміру одноразових виплат, що сплачуються за дане лікування в країні проживання.
Додатково лікування за кордоном буде відшкодовано касою хворих, якщо:
- воно належить до каталогу медичних послуг у державі проживання,
- його необхідно виконати негайно, в час, коли його неможливо провести в державі проживання.
Тут важливим є те, чи не спричиняє дане лікування ризику перевантаження системи медичного обслуговування країни проживання.
Leave a Reply