Коли працівники в Німеччині повинні платити відшкодування

Якщо працівник завдасть німецькому роботодавцю шкоду внаслідок грубого порушення обов’язків, він може бути зобов’язаний покрити всю шкоду.

Однак в індивідуальних випадках німецькі суди можуть розглянути можливість пом’якшення відповідальності.

Загальне обмеження відповідальності працівника до суми трьох місячних брутто-зарплат працівника в Німеччині не діє – це поширена помилка.

У Німеччині працівник несе повну відповідальність за шкоду, завдану навмисно.

У разі „найменшого ступеня недбалості“ він не несе відповідальності.

У разі „звичайного недбальства“ шкода зазвичай ділиться в Німеччині між працівником та роботодавцем.

А у випадку „грубого недбальства“ працівник зазвичай несе відповідальність за всю шкоду.

Навмисна дія – кожен знає, коли вона має місце.

Але коли в Німеччині маємо справу „з найменшим ступенем недбалості“ (тоді працівник не платить відшкодування)? А коли зі „звичайним недбальством“ (тоді працівник платить часткове відшкодування)?

Отже, ступінь участі працівника в наслідках шкоди в Німеччині визначається на основі таких обставин, як

– причина шкоди,

– її наслідки,

– фінансові можливості працівника,

– ризик, пов’язаний з характером роботи,

– розмір шкоди,

– можливе страхування ризику,

– посада працівника на підприємстві,

– розмір заробітної плати.

Можуть бути враховані також особисті обставини працівника, такі як тривалість роботи в компанії, вік, сімейний стан та попередню поведінку.

Важливим може бути також те, чи німецька заробітна плата працівника перебуває у виразній невідповідності з ризиком, що виникає з виконуваної роботи.

Приклад з 2008 року:

Працівник, одружений і без дітей на утриманні, був працевлаштований у німецькому експедиторському підприємстві як водій вантажівки із брутто-зарплатою, що становила останнім часом 2 726,50 євро на місяць (рік 2008!). Компанія повідомила працівника про чинну на робочому місці безумовну заборону вживання алкоголю.

28 червня 2008 року близько 3:20 працівник керував вантажівкою з причепом та змінним кузовом на німецькій автостраді A61 у південному напрямку. На сухій дорозі він з’їхав з дороги і в’їхав у рів по правій стороні аварійної смуги. Спроба вивести вантажівку з рову спричинила ковзання комплекту, він повернувся на проїжджу частину, а потім вдарився в центральний бар’єр, після чого знову з’їхав праворуч. Причіп разом зі змінним кузовом перекинувся, і частина вантажу була втрачена. О 5:15 у працівника було виявлено концентрацію алкоголю в крові 0,94 проміле.

Компанія не мала німецької страховки автокаско. Транспортний засіб разом із причепом та змінним кузовом було витягнуто з рову – що, згідно з рахунком-фактурою, коштувало 4 461,66 євро. Потім транспортний засіб було транспортовано на територію майстерні, де 30 червня 2008 року бюро експертів провело огляд пошкоджень. За висновок експерта було виставлено рахунок-фактуру на суму 718,20 євро. У дні 1–4 липня 2008 року майстерня здійснила ремонт транспортного засобу, що, згідно з рахунками-фактурами, коштувало 3 429,10 євро. Наступний рахунок-фактура на суму 562,04 євро за додатковий ремонт вантажівки був виставлений ще однією майстернею. Вартість ремонту причепа становила 2 721,48 євро.

У листі від 10 березня 2009 року німецька компанія закликала працівника сплатити повну суму збитків, що становила 16 718,18 євро. Компанія подала позов до суду про відшкодування збитків у розмірі 16 718,18 €.

Суд з трудових спорів у Німеччині присудив на користь компанії суму 7 010,56 € разом із відсотками. Обидві сторони подали апеляцію на вирок. Німецький Вищий суд з трудових спорів присудив сплату суми 8 179,50 євро разом із відсотками. А наступна інстанція – Німецький Федеральний суд з трудових спорів – наказала повторно розглянути справу, бо відшкодування для компанії в цьому випадку було занизьким!


Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *