Свідоцтво про роботу в Німеччині

Свідоцтво про роботу в Німеччині

У разі припинення трудових відносин німецький роботодавець зобов’язаний видати працівнику свідоцтво про роботу (Arbeitszeugnis). Просте свідоцтво про роботу в Німеччині повинно містити інформацію про тип та тривалість зайнятості. Ці дані служать для інформування нового роботодавця про те, які завдання виконував працівник і як довго.

На вимогу працівника в Німеччині також слід включити інформацію про його результати роботи та поведінку. Свідоцтво слід передати не пізніше закінчення терміну попередження, навіть якщо сторони оскаржують ефективність звільнення.

Зазвичай у Німеччині працівник повинен отримати свої робочі документи на місці в компанії – включаючи свідоцтво про роботу. Однак у виняткових випадках роботодавець може бути зобов’язаний надіслати свідоцтво.

Право на отримання свідоцтва та його виправлення в Німеччині підлягає терміну давності, який часто може становити 3 місяці з моменту закінчення договору.

Якщо є обґрунтована причина, працівник може вимагати свідоцтво в Німеччині вже під час трудових відносин – наприклад, коли він шукає нову роботу в цей час. Така причина також існує, коли керівник, якому працівник підпорядковувався багато років, залишає свою посаду. Також у разі звільнення працівник може вимагати в Німеччині вже під час терміну попередження про видачу тимчасового свідоцтва, яке слід повернути при видачі остаточного свідоцтва.

Свідоцтво про роботу в Німеччині має слугувати документом для нової заяви про роботу та інформувати потенційних роботодавців про кваліфікацію працівника. Водночас воно інформує працівника про те, як роботодавець оцінив його результати.

Щодо змісту та зовнішньої форми свідоцтва, в Німеччині діють принципи ясності та правдивості свідоцтва. Свідоцтво про роботу в Німеччині має бути сформульоване чітко та зрозуміло. Воно не може містити ознак чи формулювань, спрямованих на передачу змісту, відмінного від того, що випливає з його зовнішньої форми або тексту. Ані форма, вибір слів, пунктуація, побудова речень, ані пропуски не можуть призвести до виникнення у третіх осіб хибних уявлень. Свідоцтво про роботу в Німеччині має бути видане доброзичливо та з повагою до правди.

Свідоцтво про роботу в Німеччині повинно містити всі суттєві факти та оцінки, які важливі для загальної оцінки працівника та важливі для потенційних роботодавців. Воно може також охоплювати кримінальні провадження – однак не слід враховувати окремі події та обставини, які не є характерними для працівника, його поведінки чи результатів роботи.

Подібним чином, у німецькому свідоцтві про роботу не слід розміщувати інформацію про батьківську відпустку чи членство в заводській раді, якщо тільки роботодавець не може оцінити результати роботи працівника через тривалу відсутність.

Обов’язки та завдання працівника в німецькому свідоцтві повинні бути описані повно та точно. Опис обов’язків повинен надавати інформацію про навички, кваліфікацію та знання, продемонстровані працівником під час трудових відносин. Це також може бути реалізовано таким чином, що німецький роботодавець представить призначені працівникові завдання лише у вигляді списку, якщо це покращить читабельність свідоцтва.

В рамках оцінки результатів роботи німецький роботодавець зобов’язаний представити спосіб, у який працівник виконував доручені йому завдання. Це зазвичай відбувається на основі критеріїв оцінки, таких як навички, знання, кваліфікація, спритність та старанність, а також залученість та ставлення до роботи. У Німеччині сформувалася специфічна мова, яка використовується у свідоцтвах про роботу.

У підсумковій оцінці результатів роботи в Німеччині часто використовується так звана шкала задоволення, що відповідає шкалі оцінок у школі. Якщо працівнику підтверджується, що роботодавець був «повністю задоволений» – така оцінка відповідає ступеню «достатній»; «завжди повністю задоволений» – відповідає ступеню «добрий».

У Німеччині при оцінці поведінки працівників слід особливо враховувати їхнє ставлення до колег, керівників та клієнтів, а також їхню здатність вписатися в робочий процес підприємства. Для оцінки поведінки можна використовувати такі формулювання: «Поведінка щодо керівників та колег завжди була бездоганною/зразковою» (оцінка «дуже добре»), без «завжди» (оцінка «добре»), поведінка була доброю (оцінка «достатній»), була завжди задовільною (оцінка «задовільно»).

Свідоцтво про роботу з Німеччини повинно бути підписане роботодавцем, керуючим ліквідатором (Insolvenzverwalter) або високопоставленим співробітником з позначкою про його повноваження на представництво. Працівнику слід видати єдине письмове свідоцтво про роботу. Якщо за звичаєм використовується фірмовий бланк, свідоцтво має бути складене на такому бланку. Німецький роботодавець виконує обов’язок видачі свідоцтва про роботу працівнику, як правило, також шляхом належним чином складеного (відповідно зігнутого) свідоцтва. Видача свідоцтва в електронній формі виключена.

Якщо видане свідоцтво про роботу не відповідає зазначеним німецьким вимогам, працівник може вимагати його виправлення або доповнення. Якщо німецький роботодавець у свідоцтві надав працівникові середню загальну оцінку (достатній), то, згідно з німецькою судовою практикою, працівник повинен тоді представити та довести факти, що обґрунтовують кращу кінцеву оцінку.

Витрати на свого адвоката у спорі щодо свідоцтва в Німеччині до кінця першої інстанції несе працівник – навіть якщо він виграє. Так само, як і витрати на свого адвоката за досудове листування (наприклад, виклик або нагадування).